Харківська ОДПІ для розміщення | Чугуевский Портал
 

Вы здесь

 

Харківська ОДПІ для розміщення

Раздел: 
Услуги/Сообщения

За три місяці митники упередили 109 спроб переміщення наркотичних засобів у міжнародних відправленнях
08.05.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
За січень-березень 2018 року митницями ДФС виявлено та припинено 109 спроб переміщення міжнародними поштовими та експрес відправленнями наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
У 2018 році за фактами (виявленими як у 2017, так і у 2018 роках) правоохоронними органами відкрито 188 кримінальних проваджень за ст. 305, 307, 309 Кримінального кодексу України та митницями заведено 373 справи про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.
Як зазначають фахівці ДФС, найчастіше у міжнародних поштових та експрес відправленнях виявляють наркотичні засоби «канабіс», «трамадол», «кокаїн», психотропні речовини «МДМА», «амфетамін» та медичні препарати з вмістом наркотичних речовин.
У рамках кримінального провадження виявлені наркотичні засоби вилучаються відповідними слідчими підрозділами правоохоронних органів України. Вилучені за адміністративними провадженнями наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори зберігаються на складі митниці.
У подальшому вони за рішенням суду знищуються у встановленому законом порядку підприємствами, уповноваженими здійснювати діяльність зі знищення таких речовин.
Загалом, протягом 2017 року митницями ДФС було виявлено та припинено 648 спроб переміщення вищевказаних переміщень зазначених речовин.
Мирослав Продан: Громадяни задекларували 57, 5 млрд грн доходу, отриманого у минулому році
08.05.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадяни подали понад 507 тис. декларацій (станом на 2.05.2018), що майже на рівні аналогічного періоду минулого року – близько 513 тис. декларацій. Про це розповів в. о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, найактивніше декларували доходи платники податків Запорізької, де подано понад - 50 тис. декларацій, Миколаївської - 42 тис. декларацій, Дніпропетровської - 39 тис. декларацій, Одеської - 38 тис. декларацій, Херсонської – 34 тис. декларацій, Полтавської – 30 тис. декларацій та Харківської – 29 тис. декларацій областей.
«Незначне зменшення загальної кількості поданих декларацій пояснюється передусім змінами у податковому законодавстві. Так, тепер не повинні декларувати отримані доходи у вигляді спадщини члени сім’ї другого ступеня споріднення. Кількість осіб, які декларували такі доходи в порівнянні з минулим роком, зменшилась на 30 відсотків», – зазначив Мирослав Продан.
Разом з тим, як розповів очільник ДФС, на 25 відсотків зросла кількість платників, які отримали інвестиційний прибуток від операцій з інвестиційними активами, та на 22 відсотки – дохід від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна.
«Загальна сума задекларованого платниками податків доходу склала 57, 5 млрд грн. Це на 13%, або на 6, 7 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. До сплати задекларовано 2, 1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та 259, 8 млн грн військового збору. Це відповідно на 28% та 15% перевищує показники відповідного періоду минулого року», – підкреслив Мирослав Продан.
Найбільша загальна сума доходів задекларована платниками податків м. Києва – 22, 4 млрд грн, Київської - 3, 8 млрд грн, Харківської - 3, 6 млрд грн, Дніпропетровської - 3, 5 млрд грн, Одеської - 2, 6 млрд грн, Львівської - 2, 4 млрд грн та Запорізької – 2, 2 млрд грн областей.
Очільник ДФС також розповів, що порівняно з минулим роком збільшилась і кількість платників, які задекларували до сплати в бюджет понад 10 млн грн. Цього року такі суми задекларували 12 осіб, а у 2017 році – 7. Свої податкові зобов’язання згадані особи визначали по доходах, джерело виплати яких є іноземним, а також по доходах від здійснення операцій з інвестиційними активами, інших доходах.
Рекордну суму податкових зобов’язань – понад 120 млн грн – визначено до сплати мешканцем м. Києва.
Окрім цього, 3 мешканці м. Києва та Київської області задекларували до сплати податкові зобов’язання в розмірі від 50 млн грн до 100 млн грн, а 8 мешканців м. Києва та Запорізької області – від 10 млн грн до 50 млн грн.
Кількість осіб, які задекларували право на податкову знижку, в порівнянні з минулим роком зросла майже на 7 відсотків і становить близько 70 тис. осіб. Вони задекларували до повернення податку на доходи фізичних осіб у сумі – 136, 9 млн грн, що на 26, 3 млн грн, або на 24% більше ніж за минулий рік.
Нагадуємо, що платники, які мають право скористатися правом на податкову знижку, подають декларацію за 2017 рік до 31.12.2018.

Близько 835 млн грн податків та штрафів донараховано платникам, які здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів
07.05.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Згідно з інформаційними базами ДФС в Україні 1, 5 тис. суб’єктів господарювання здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів через 6, 6 тис. АЗС та передають до ДФС дані щодо їх реалізації.
У 2018 році проведено 88 фактичних та 11 документальних перевірок таких підприємств, у всіх випадках встановлено порушення.
Порушникам донараховано податків та штрафних (фінансових) санкцій близько 835 млн грн, у тому числі 664 млн грн акцизного податку.
Яскравим прикладом виявлених порушень є перевірка однієї з мереж АЗС.
Так, у результаті аналізу баз даних ДФС встановлено розбіжності між об’ємами реалізованих через цю мережу АЗС нафтопродуктів та задекларованими об’ємами реалізації, з яких нараховувався акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів у 2015 році.
Згідно з проведеним у ході перевірки дослідженням, нафтопродукти були реалізовані через мережу АЗС кінцевому споживачу без сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Це призвело до заниження податкового зобов’язання з акцизного податку на суму 664 млн. грн.
Звертаємо увагу на те, що наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288 внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Зазначеними змінами передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) ».
Наразі чинним законодавством (Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») такий обов’язок передбачено для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Наказ № 288 набрав чинності з дня опублікування – 06.04.2018 року.

Мирослав Продан: За підсумками деклараційної кампанії наймолодшому мільйонеру – 7 років, а найстаршому - 99
07.05.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Доходи у розмірі понад 1 млн грн, отримані у 2017 році, задекларували 4063 платники. Про це повідомив в. о. Голови ДФС Мирослав Продан.
«Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 млрд грн», – зазначив Мирослав Продан.
Як розповів очільник ДФС, найбільшу кількість мільйонерів – 2270 платників складають громадяни віком від 45 років і вище. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1605 мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (м. Черкаси), а найстаршому – 99 років (м. Київ).
Свої доходи громадяни-мільйонери отримали у вигляді:
інших доходів (наприклад, додаткове благо, відсотки, нараховані на депозитні рахунки в банку, дивіденди тощо) – 9, 8 млрд грн;
іноземних доходів – 6, 2 млрд грн;
доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 3, 6 млрд грн;
доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 2, 5 млрд грн.
«Майже 44% від загальної кількості мільйонерів перебувають на податковому обліку в м. Києві – 1816 осіб. Серед лідерів також Харківська – 299, Дніпропетровська – 269, Київська – 275 та Одеська – 207 області», – повідомив Мирослав Продан.
За його словами, середньостатистичний річний дохід одного громадянина – мільйонера по Україні складає 8, 2 млн гривень. Водночас одного платника – мешканця Волинської області – 18, 4 млн грн, Донецької – 12, 2 млн грн, Сумської – 11, 4 млн грн, міста Києва – 10, 1 млн грн, Херсонської – 9, 9 млн грн та Київської областей – 8, 6 млн гривень.

За 4 місяці платникам відшкодовано 43, 6 млрд грн ПДВ
05.05.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України
Протягом січня-квітня 2018 року платникам податків відшкодовано 43, 6 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14, 7%, або на 5, 6 млрд грн. Так, за 4 місяці 2017 року платникам було повернуто 38 млрд грн ПДВ.
Відповідно до статистичних даних, платники щомісяця фіксують зростання сум нарахування податку на додану вартість. Так, якщо по деклараціям за січень було нараховано 14, 9 млрд грн, по деклараціям за лютий – 16, 4 млрд грн, то вже в деклараціях за березень сума склала 24, 8 млрд гривень.
Цьогорічні суми нарахованого ПДВ також перевищили і минулорічні показники. Так, по січневим деклараціям 2017 року сума нарахування складала 14, 3 млрд грн, лютневим – 13, 8 млрд грн, по деклараціям березня – 13, 8 млрд гривень.
Вас відправили у відрядження: що треба знати про туристичний збір
10.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що статтею 268 ПКУ встановлено, що платниками туристичного збору (далі – Збору) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення Збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Відповідно до пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу не можуть бути платниками Збору особи, які прибули у відрядження.
Оформлення відрядження працівника оформлюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) (п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року N 362, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N 218/2658).
Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.
Пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, передбачено, що усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному Законом України "Про засади державної мовної політики". Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.
Отже, якщо працівники суб'єктів господарювання, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибули у відрядження та мають підтверджуючі документи, то такі громадяни не є платниками Збору, тому Збір їм не нараховується.

Податкова міліція Харківщини викрила «лісову схему»
07.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
Працівники податкової міліції регіону встановили жінку - підприємця, яка шляхом приховування доходу, намагалася ухилитися від сплати податків в особливо великих розмірах.
Про це повідомляє заступник начальника оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Володимир Вовк.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 212 КК України було встановлено, що харківською бізнесвумен за період з 28.04.2015 по 31.03.2016 допущено порушення податкового законодавства, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету грошових коштів у великих розмірах у сумі близько 3, 5 млн. грн.
Проведеними заходами було встановлено, що підприємицею було оформлено довіреність на групу осіб, які від її імені здійснювали незаконну господарську діяльність з виробництва та реалізації лісоматеріалу (експортні операції).
Вищевказаними особами здійснювалась закупівля деревини в лісгоспах Харківської та Сумської областей з подальшою реалізацією на підконтрольні їм підприємства.
За результатами вжитих заходів, збитки завдані бюджету відшкодовано в повному обсязі.
У травні матеріали кримінального провадження з клопотанням про звільнення фігуранта від кримінальної відповідальності направлено до суду.
Податківці та митники Харківщини вшанували пам'ять загиблих у другій світовій війні
10.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
Урочиста церемонія покладання квітів з нагоди 73-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбулась сьогодні на території Національного меморіального комплексу «Висота маршала І. С. Конєва». Вшанувати пам'ять загиблих зібралися керівники Харківської обласної державної адміністрації, Харківської облради, силових структур, ветерани, громадськість, духовенство. Фіскальну службу представляв її очільник Микола Рибаков, митну – заступник начальника Валерій Остапчук. Також урочиста церемонія відбулась і на Меморіалі Слави у Лісопарку. Участь у ній узяв заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Олег Німий. Пам’ятаємо! Перемагаємо!
Трансфертне ціноутворення - 2018
08.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що 07 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1045» (далі – Постанова № 108).
Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;
обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).
Згідно з п. п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п. п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Вимоги п. п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).
У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п. п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.
Детальніше у листі Лист ДФС України від 02.05.2018 № 12908/7/99-99-15-02-01-17 "Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108" за посиланням:

Cтрахова виплата за договором страхування життя, іншим ніж довгостроковий: що з пдфо
07.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 162.1 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:
• фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:
- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Відтепер застосування «єдиного вікна» є обов’язковим при виконанні митних формальностей
05.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».
Перехідний 90-денний період, який було заіпроваджено в окремих місцях митного оформлення, закінчився 3 травня. Під час цього періоду допускалось добровільне, на вибір підприємства, застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів.
Відтепер виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.
Виключення з цього правила становлять випадки:
- переміщення товарів транзитом;
- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
У цих випадках ще протягом року принцип «єдиного вікна» може застосовуватися підприємствами на добровільній основі.
Перші результати застосування принципу «єдиного вікна» як обов’язкової процедури під час здійснення митного оформлення при ввезенні товарів на митну територію України свідчать про позитивну динаміку його застосування. Так, у 16 митницях ДФС показник застосування принципу «єдиного вікна» при митному оформленні імпорту наблизився до 90%.
Лише протягом 3 та 4 травня (станом на 13.00) із 10, 2 тис. поданих митних декларацій, згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, 8, 2 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 80, 6% від загального обсягу оформлених декларацій.

Як визначити податковий звітний період виробникам сільськогосподарської продукції
05.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для виробників сільськогосподарської продукції.
Водночас пп. 4 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу встановлено, що з 01 січня 2017 року ст. 209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.
Отже, з 01.01.2017 р. для цілей оподаткування податком на прибуток Кодексом не визначено поняття сільськогосподарська продукція.
З урахуванням зазначеного, з 01.07.2017 р. виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.
Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, то застосовуються звітні (податкові) періоди - календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 мільйонів гривень, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період.
При цьому виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 р. до 30.06.2017 р., і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 мільйонів гривень, починаючи з 01.07.2017 р. застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік. Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 мільйонів гривень, то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за "річний період " з 01.07.2017 р. до 31.12.2017 р.
Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 мільйонів гривень, у 2018 році мають подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди - квартал, півріччя, три квартали, рік.
Граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.

Податки –лідери в місцевих бюджетах Харківщини
04.05.2018 - Головне управління ДФС у Харківській області
В Головному управлінні фіскальної служби області проінформували про податки - лідери, що наповнили місцеві бюджети Харківщини протягом чотирьох місяців 2018 року.
Перше місце традиційно займає податок на доходи фізичних осіб. Його надійшло понад 2, 5 млрд. грн. У зрівнянні з 2017 роком, надходження збільшились на 536, 0 млн. гривень.
На другому місці - єдиний податок. Обсяг його надходжень за січень –квітень склав 820, 2 млн. грн. Збільшення - на 165, 7 млн. грн.
Третій податок – це плата за володіння або користування землею. За чотири місця п. р. до місцевих бюджетів Харківщини внесено 467, 0 млн. грн плати за землю. Збільшення - на 23, 5 млн. грн.
Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів вийшов на четверту позицію. Надходження становлять майже 110, 6 млн. грн.

До форми декларації з ПДВ внесено зміни
10.05.2018
У бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.
Наказ № 381 розроблено, зокрема, відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 21.
Також Наказом № 381 встановлено, що таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д 1) (додаток 1))» Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д 1) додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість та таблиця 1.2 «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д 5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди» Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом № 21, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01.06.2018.

Суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для заправки власних чи орендованих транспортних засобів не є реалізатором пального
08.05.2018
У випадку, коли придбане суб’єктом господарювання пальне використовується виключно для власних потреб і суб’єкт господарювання не укладав будь-яких договорів, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального.
При заправці пальним техніки підрядника, винайманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального, тому замовник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.
При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у замовника не виникатиме об’єкта оподаткування акцизним податком.
Суб’єкт господжарювання, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п. п. 14.1.212 п. І4.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку.
Абзацом другим п. п. 14.1.212. п. 14. і ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація пального – будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
У випадку, коли придбане СГ пальне використовується виключно для власних потреб і СГ не укладав будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального. У разі якщо СГ планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то до початку здійснення таких операцій він повинен зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ.
Відносини підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Так, відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Довідково: Загальнодоступний –інформаційно –довідковий ресурс (категорія 116.01).

ПДФО підлягає сплаті до місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель)
07.05.2018
Податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.
Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для Розділу IV ПКУ вживається у значені, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ).
Згідно з ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.
При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).
Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п. п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Так, п. п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.07).

Про внесення зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
08.05.2018
Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 16.03.2018 № 142 (далі – Наказ № 142), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850, внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Наказ № 142 набрав чинності з дня офіційного опублікування, тобто 04.05.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35).

ФОП – «загальносистемиком» витрачено кошти під час особистого перебування у відрядженні: чи включаються ці кошти до складу витрат?
08.05.2018
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Даний перелік не містить витрат, які понесені ФОП на загальній системі оподаткування у зв’язку з особистим відрядженням.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат, визначених п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
0501463501

Контакты

  • (050) 146-35-01