Коли чугуївці кажуть «музей», усі розуміють, про який. Це Художньо-меморіальний музей Іллі Рєпіна, один із найстаріших осередків культури міста. Але «музей» тут не одна будівля, а кілька, і в кожній свій характер. Розповідаємо, що де розташовано.
Усі відомості взято з офіційного сайту музею (repin.in.ua) та довідкових джерел. Перш ніж планувати візит, перевірте актуальний стан на сайті. Коли ми готували статтю, там було повідомлення, що в умовах воєнного стану музей не може приймати відвідувачів.
Меморіальний будинок на Музейній
Центр комплексу, невеликий будинок часів військових поселень на колишній Нікітінській вулиці, нині Музейна, 8. За даними музею, з жовтня 1876 до вересня 1877 року тут жив Ілля Рєпін з родиною. Ці дванадцять місяців, коли вже знаний художник повернувся додому після закордонної пенсіонерської поїздки, музей вважає ключовими для чугуївської частини його біографії. У цьому будинку 1877 року народився син Юрій.
Меморіальна експозиція розповідає про чугуївський період життя художника і його зв'язки з Україною. Є кімнати, присвячені дитинству: передпокій, іконописна кімната, вітальня, майстерня. До найцінніших експонатів музей відносить чотири оригінали ікон, які Рєпін написав у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. За словами музею, вони показують витоки таланту й ранню, майже невідому творчість майстра. З пізніших робіт тут є портрет Маріанни Верьовкіної, малюнки й офорти.
У фондах зберігаються також роботи художників Рєпінського оточення: Валентина Сєрова, Володимира Маковського, Василя Верещагіна, Миколи Пимоненка та інших.
Двір і сад теж частина експозиції. Музей описує світлий одноповерховий будинок, вимощений дворик і сад, обнесений українським тином, по якому влітку в'ється декоративна квасоля. У саду ростуть улюблені художником мальви, чорнобривці й півонії. У дворі 1989 року відтворили майстерню художника. Дерев'яна споруда не збереглася, тож її відновили за архівними матеріалами.

Художня галерея на Соборній площі
Галерея розмістилася в колишній будівлі Штабів військових поселень, унікальній пам'ятці архітектури XIX століття. Її колекцію складають твори живописців, графіків, скульпторів і майстрів декоративно-прикладного мистецтва, які в 1966–1991 роках стали лауреатами Державної премії РРФСР імені Рєпіна. За словами музею, аналогів такої колекції в Україні немає. Галерею відкрили 1984 року, а в експозиції, за даними музею, понад тисяча творів 180 авторів.
Тут є зал живопису з пейзажами, натюрмортами й портретами, зал декоративно-прикладного мистецтва, виставка робіт учасників Міжнародних Рєпінських пленерів, що проходять у Чугуєві з 2000 року, і виставковий зал для сучасних художників. Як пише музей, щомісяця там відкривалися нові виставки, проводилися творчі зустрічі та майстер-класи.
Варто пам'ятати про історичний контекст. Значну частину колекції становлять твори радянської доби, і сьогодні вони викликають жваві дискусії: що з цієї спадщини вважати частиною українського мистецького простору, а що ні. Відвідувач може скласти власну думку, а не покладатися на готові оцінки.
Краєзнавчий відділ на Гвардійській
Третій відділ розташований у колишньому офіцерському житловому будинку першої половини XIX століття, на вулиці Гвардійській, 10. Музей оцінює збірку відділу приблизно в десять тисяч одиниць зберігання: старовинні меблі, одяг, зброя, нагороди, етнографічні матеріали, археологічні знахідки, документи й фотографії. Постійні експозиції присвячені заснуванню міста, воєнній історії та етнографії. Працівники відділу також проводять заняття й майстер-класи для дітей і читають лекції.
Шляховий палац
Стару дерев'яну будівлю 1819 року збудували для тимчасового перебування імператора й вищого керівництва під час візитів. Музей пише, що тут зупинялися Олександр I, Микола I, Олександр II та члени їхніх родин, а 15 вересня 1859 року в цьому будинку відбулася зустріч Олександра II з полоненим імамом Шамілем. Сьогодні палац входить до музейного комплексу, а влітку його використовують як виставковий зал.
Як з'явився музей
Щоб зрозуміти музей таким, яким він є, корисно знати його історію. Ще 1914 року, під час святкування 70-річчя Рєпіна, міська дума підтримала його задум про художні майстерні «Діловий двір» і запропонувала створити музей його імені. Рєпін схвалив ідею й пообіцяв першим передати власну колекцію, але завадила війна.
Другу спробу зробили 1936 року: 5 липня Чугуївський райвиконком ухвалив рішення про дім-музей. Червоноармійці 36-ї артилерійської дивізії із сусідньої Малинівки збирали відомості про родину художника, робили малюнки рєпінських місць. З початком війни 1941 року роботи зупинили, а зібрана колекція зникла. У 1944 році, до 100-річчя художника, на місці, де планували «Діловий двір», розбили парк відпочинку, який і досі носить ім'я Рєпіна.
Остаточно музей почали створювати з 1960-х. Поштовх дала зустріч у березні 1966 року: чугуївці зустрічали почесного громадянина міста льотчика-космонавта Олексія Леонова, і він висловив побажання, щоб у місті був музей великого художника. Наступного дня створили організаційний комітет, почесним головою якого став Леонов. Спершу музей хотіли розмістити в районному Будинку культури, але фахівці Академії мистецтв запропонували будинок, пов'язаний з іменем самого художника. Будинок, де Рєпін народився, і дім його батьків в Осинівці не збереглися, тому обрали той, у якому він жив у 1876–1877 роках. Музей відкрили 1969 року, до 125-річчя Рєпіна, а з 1996 року він має статус історико-культурного заповідника.
Спогади в експозиції
На сайті музею, у розділі досліджень, публікується серія «Далеке-близьке». Вона спирається на спогади самого Рєпіна «Далекое близкое». У першій розповіді художник описує родинну садибу в слободі Осинівка на вулиці Калмицькій і господарство діда. Так музей поєднує текст художника з архівною роботою.
Що ще пов'язане з музеєм
- Щороку 5 серпня відзначають день народження Рєпіна. За описом музею, це одне з найяскравіших свят, зі свіжими виставками й театралізованими заходами.
- З 2000 року проходять Міжнародні Рєпінські пленери.
- 2011 року відновили обласну премію імені Рєпіна, а в липні того ж року музей приймав нащадків художника з Франції (докладніше в статті про дітей Рєпіна).
- На сайті музею є розділ із науковими матеріалами, зокрема з архівними документами, публікаціями про військові поселення й археологічні знахідки краю.
Перед візитом
Перевірте на repin.in.ua режим роботи, умови відвідування та актуальні телефони: вони можуть змінюватися. Сайт має українську, російську й англійську версії.



