Додати фірму

Про місто

Сіверський Донець і природа довкола Чугуєва: заказники, ліси й річкова долина

17 листопада 2026 · 5 хв читання

Осінній вечір на Сіверському Дінці біля Чугуєва
Сіверський Донець

Чугуїв без Сіверського Дінця уявити неможливо. Фортецю поставили на високому березі над річкою, на воді тримався торговий шлях, на заплавах пасли коней, а Рєпін, повернувшись з-за кордону, малював Донець. Ця стаття про річку й природні території довкола міста.

Одразу застереження. Харківщина, а особливо прикордонні й прифронтові райони, лишається небезпечною: у лісах і берегових зонах можуть бути міни та вибухонебезпечні предмети, а частина територій закрита для відвідування. Ми розповідаємо про природу довідково й нікуди не радимо їхати. Перед будь-якою поїздкою дотримуйтеся офіційних вказівок влади та ДСНС.

Річка

Сіверський Донець, за енциклопедичною довідкою, найбільша річка сходу України й найбільша притока Дону. Його довжина 1053 км, з них близько 718 км в Україні, а площа басейну 98 900 км². Назву, пишуть автори довідки, річка отримала тому, що текла із Сіверського князівства, на відміну від витоків Дону. У цитованому там записі італійського мандрівника XVI століття Алессандро Ґваньїні Донець так і названо «Сіверським».

Для чугуївців важливо, що течія тут повільна: за довідкою, швидкість біля Чугуєва становить близько 0,15 метра на секунду. Заплави були багаті на луки, тому калмики, яких розселили в Осинівці наприкінці XVII століття, займалися конярством. Музей Рєпіна пише, що соковиті луки в заплаві річки сприяли їхньому традиційному конярству.

Донець має й господарське значення. Вище за течією на ньому збудовано Печенізьке водосховище, яке місцеві називають і Салтівським морем. За музейним описом, русло перекрили 13 квітня 1963 року, водосховище створювали заради водопостачання Харкова, а його площа становить 86,2 квадратного кілометра. Назва «Салтівське» пов'язана із селом Салтів і з салтівською археологічною культурою. Музей додає, що це водосховище вважають найчистішим у Харківській області.

Вид на Чугуївське городище
Чугуївське городище

Малинівський ландшафтний заказник

На лівому березі Дінця, навпроти Чугуєва, лежить Малинівка, а довкола неї ростуть соснові ліси. Ландшафтний заказник «Малинівський» створили 1997 року, його площа 2256,7 гектара. На лівобережних терасах ростуть штучні соснові насадження, деякі з яких, за довідкою, садили ще військові поселенці на початку XIX століття. Тобто сосни, під якими нині ходять люди, мають військове, історичне походження. Довідка зазначає, що в заказнику зберігся багатий рослинний і тваринний світ.

Кочеток і Кочетоцька лісова дача

Вище за течією від Чугуєва лежить селище Кочеток. Воно відоме з 1647 року, а 1846 року тут відкрили гідропатичний заклад: за довідкою, знаменитий лікар запропонував керівнику військових поселень відкрити лікувальну установу, і Кочеток став відомий на всю імперію. Наприкінці XIX століття поруч виросли дачні селища.

Природа Кочетока теж різноманітна. Ландшафтний заказник «Кочетоцька лісова дача» створено 1991 року, його площа 2160,3 гектара. Це рідкісний природний комплекс на вододілі річок Тетлежка й Бабка, з липовими дібровами віком від 60 до 170 років. У лісі, за довідкою, мешкають лось, благородний олень, кабан, сарна, вовк, лисиця й борсук.

Кочетоцький ентомологічний заказник площею 50 гектарів створили 1992 року в долині Донця. На схилах правого берега росте понад сотня видів різнотрав'я, а серед рослин, занесених до Червоної книги, довідка називає льон український, чабрець міловий і ісоп міловий. З птахів на цій ділянці гніздяться качки, крижні, кулики, а під час міграцій тут зупиняються гуси й сірі журавлі.

У Кочетоку з 1982 року працює Музей води, якому 1987 року присвоїли звання «народний». Чи він приймає відвідувачів нині, питайте напряму в місцевих джерелах, а не покладайтеся на давні довідки.

Малі річки й лісові насадження

Донець не єдина вода краю. За довідкою, територією колишнього Чугуївського району протікає п'ятнадцять річок: серед них Уди, Великий Бурлук, Велика Бабка, Чуговка, Тетлега, Гнилиця. Самого Чугуєва торкається й невелика пересихаюча Чугівка, що впадає в Донець. На Гнилиці II розташоване Авангардівське водосховище. Крім заказників, довідка згадує лісове заповідне урочище «Миколаївські насадження» на 248 гектарах (створене 1984 року). Це штучні насадження, яким на момент створення урочища було 65–70 років, на ярково-балковій системі, де живе багато корисних птахів і ростуть лікарські рослини.

Ліс довкола Кочетока

Поблизу Кочетока лежить урочище Чугуєво-Бабчанська Дача з дубом і ясеном, а в самому селищі працює Чугуєво-Бабчанський лісовий коледж (раніше технікум). Так про це пише довідка.

Степові ділянки

Ботанічний заказник «Ковиловий степ» біля села Зелений Колодязь створили 1993 року на 78 гектарах, щоб зберегти рідкісні степові рослини. Є й менші ентомологічні заказники: «Струмок» біля Студенка, «Михайлівський» біля Михайлівки, «Мосьпанівський» біля Мосьпанового. Усе це за довідкою про колишній Чугуївський район: до реформи 2020 року на його території було вісім об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 4000 гектарів.

Що змінила реформа

Район нині інший. З 2020 року Чугуївська міська територіальна громада включає Чугуїв, Кочеток і кілька сіл, а Малинівка входить до окремої селищної громади. Тому природні об'єкти, які колись були «чугуївськими», тепер належать різним громадам. Це важливо знати, якщо ви шукаєте інформацію про охорону чи доступ до тієї чи іншої території.

Як ставитися до цієї території зараз

  • Не заходьте в ліси й до берегів, які не позначені як безпечні. Міни й вибухонебезпечні предмети становлять реальну загрозу.
  • Не торкайтеся підозрілих предметів і одразу повідомляйте рятувальників.
  • Інформацію про доступність територій шукайте на офіційних сайтах громади та ДСНС, а не в соцмережах.
  • Природні території мають режим охорони. Перш ніж щось збирати чи розбивати табір, уточніть правила у місцевого лісництва чи громади.

Природа навколо Чугуєва нікуди не зникла. Колись вона знову стане доступною, і тоді цю статтю можна буде доповнити практичними порадами. Поки що вона лише зберігає пам'ять про те, чим живе край.

Джерела

  1. Вікіпедія (uk): Сіверський Донець
  2. Вікіпедія (uk): Чугуївський район (1923—2020)
  3. Вікіпедія (uk): Кочеток
  4. Вікіпедія (uk): Малинівка (селище)
  5. Вікіпедія (uk): Чугуїв
  6. repin.in.ua/uk/articles/pechenizke-ta-saltivske-more-z-fondiv-muzeyu

Читайте також