Додати фірму

Про місто

Відомі люди Чугуєва: художники, військові, вчені, актори

17 листопада 2026 · 5 хв читання

Особняк Селіванових на вулиці Старонікольській у Чугуєві
Особняк Селіванових

Місто з населенням у тридцять тисяч може здаватися провінційним, але на імена Чугуїв щедрий. Це не повний перелік і не рейтинг: ми зібрали тих, чиї біографії підтверджують довідкові джерела. Якщо знаєте про когось, кого тут бракує, і можете підтвердити це документально, напишіть нам.

Ілля Рєпін (1844–1930)

Найвідоміший чугуївець. Народився 5 серпня 1844 року в слободі Осинівка. Автор «Бурлаків на Волзі», «Запорожців» і численних портретів. З Чугуєвом не поривав: жив тут з жовтня 1876 до вересня 1877 року, давав кошти на громадські потреби рідного міста, а 1914 року востаннє приїхав на ювілей. Про родину, матір і дітей художника на сайті є окремі статті.

Будинок-музей Іллі Рєпіна в Чугуєві
Музей І. Ю. Рєпіна

Іван Рашевський (1849–1921)

Народився 27 січня 1849 року в Чугуєві. Художник, скульптор і мистецтвознавець. Родина мала маєток на Чернігівщині, тож більша частина його життя минула там. Закінчивши юридичний факультет Київського університету, він вчився вільним слухачем у петербурзькій Академії мистецтв, відвідав Париж, а 1875 року повернувся в Чернігів. Був членом земської управи, суддею, колекціонував: у його збірці, за довідкою, були й полотна Іллі Рєпіна. З 1912 року зберігач, а згодом директор Чернігівського музею українських старожитностей імені Василя Тарновського. Останні роки присвятив проєкту пам'ятника Шевченку для Чернігова. Помер у липні 1921 року.

Серед його картин довідки називають «По Десні» (1889), «Ставок у саду» (1892) і «На Спаса» (1900), а серед скульптур «Поприщин» (1892). Збереглася й чернігівська садиба Рашевських, яку називали «Чернігівською Швейцарійкою». Від 2016 року іменем художника названо вулицю в Чернігові. Відомо близько сорока збережених робіт, більшість творів, за довідкою, втрачено під час війни.

Микола Юнаків (1871–1931)

Народився 6 грудня 1871 року в Чугуєві в родині генерала. Закінчив кадетський корпус і Павловське військове училище, служив у лейб-гвардії Семенівському полку, навчався в Миколаївській академії Генерального штабу. Вивчав і викладав воєнну історію: захистив дисертацію про похід Карла XII в Україну, був професором і написав працю про Північну війну. Під час Першої світової війни командував корпусом і армією, а після 1917 року перейшов на бік українського національного руху. В армії УНР очолював шкільну управу військового міністерства, 1919 року став шефом Штабу Головного Отамана, 1920-го короткочасно очолював військове міністерство. Це одна з найвищих за рангом постатей української армії того часу, генерал-полковник. У 2020 році Верховна Рада включила 150-річчя від дня його народження до переліку пам'ятних дат 2021 року. Останні роки він жив в еміграції в Польщі й помер 1 серпня 1931 року в Тарнові. Довідка про місто згадує також полковника армії УНР Віктора Мальця серед відомих людей Чугуєва.

Ілля Рєпін. «Бабка» — портрет доньки Віри, 1884
Ілля Рєпін, «Бабка» (Віра Рєпіна), 1884

Микола Дилевський (1904–2001)

Мовознавець. Народився 23 листопада 1904 року в Чугуєві. Під час Першої світової війни родина виїхала до Османської імперії, а з 1922 року Дилевський жив у Болгарії. Закінчив Софійський університет, понад три десятиліття викладав у ньому, а з 1951 до 1971 року очолював першу кафедру російської мови. Наукові інтереси охоплювали славістику, історичну граматику, зв'язки болгарської, української й російської культур. Помер у Софії.

Світлана Чибісова (1927–2020)

Народилася 26 березня 1927 року в Чугуєві. 1951 року закінчила Харківський театральний інститут і до 1988 року грала в Харківському українському драматичному театрі імені Шевченка. Народна артистка УРСР із 1972 року. Серед ролей Наталя в «Лимерівні» Панаса Мирного, донна Анна в «Камінному господарі» Лесі Українки. Померла 28 жовтня 2020 року.

Інші імена зі списку довідки

У довідковій статті про Чугуїв ще згадано художника Івана Рашевського (див. вище), композитора Андрія Рубцова (1849–1913), фінську художницю й мистецтвознавицю Сіґрід Шауман (1877–1979), художницю Олену Волкову (1915–2013), футбольного тренера Семена Альтмана. Окремо названо Сергія Онищенка (нар. 1954 року), командувача Повітряних Сил Збройних Сил України в 2010–2012 роках. Біографічних подробиць ми тут не повторюємо, бо не змогли звірити їх за першоджерелами. Читайте окремі статті.

Ті, хто навчався в Чугуєві

Місто приваблювало й тих, хто приїхав сюди вчитися. У довідці про Харківський університет Повітряних Сил сказано, що 1941 року Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків закінчив Іван Кожедуб (народжений у селі Ображіївка на Сумщині), який згодом став найрезультативнішим асом авіації антигітлерівської коаліції. Українська Вікіпедія стверджує, що чугуївське льотне училище закінчили також десять льотчиків-космонавтів, зокрема Олексій Леонов. Музей Рєпіна додає, що Леонов був почесним громадянином Чугуєва й саме він у березні 1966 року побажав, щоб у місті створили музей Рєпіна.

Окреме місце посідають випускники й викладачі Чугуївського військового училища, пов'язані з українським військовим будівництвом 1917–1921 років. Музей Рєпіна веде їхній біографічний реєстр.

Художній світ краю

Петро Мальцев народився в селі Маслівка Чугуївського району й довгий час був директором Чугуївської дитячої художньої школи. Він залишив картину про будівництво Печенізької греблі, яка зберігається в музеї. На його честь названо міський пленер, що щороку проходить у Чугуєві.

Про тих, кого не варто забувати

Чугуїв, як і вся Харківщина, зазнав втрат. Імена захисників і мирних жителів, які загинули під час війни, належать меморіальним спискам і пам'яті їхніх родин. Ми не публікуємо цих списків: вони потребують офіційних джерел і згоди рідних. Якщо хочете вшанувати пам'ять конкретної людини, звертайтеся до органів місцевої влади, які ведуть меморіальні проєкти.

Як ми добираємо імена

Правило тут просте: беремо лише тих, чия біографічна довідка є в загальнодоступних джерелах, і вказуємо, звідки взято інформацію. Про живих людей без їхньої згоди не пишемо й приватних даних не наводимо.

Джерела

  1. Вікіпедія (uk): Чугуїв
  2. Вікіпедія (uk): Рєпін Ілля Юхимович
  3. Вікіпедія (uk): Рашевський Іван Григорович
  4. Вікіпедія (uk): Юнаків Микола Леонтійович
  5. Вікіпедія (uk): Дилевський Микола Михайлович
  6. Вікіпедія (uk): Чибісова Світлана Михайлівна
  7. Вікіпедія (uk): Кожедуб Іван Микитович
  8. repin.in.ua/uk/istoriya-muzeyu
  9. repin.in.ua/uk/articles/pechenizke-ta-saltivske-more-z-fondiv-muzeyu

Читайте також