У кожного міста є дата, навколо якої збирається пам'ять. Для Чугуєва це серпень: тоді згадують початок фортеці, день народження найвідомішого земляка і міські свята. Нижче пояснено, звідки береться ця традиція і що про неї варто знати, якщо ви збираєтеся на святкування або просто цікавитеся історією міста.
Одразу застереження: це довідкова стаття, а не афіша. Дати, програми й заходи міської ради та музею щороку різні, а під час воєнного стану їх переглядають за обставинами. Актуальну інформацію шукайте тільки на офіційних ресурсах громади та музею Рєпіна.
Чому саме серпень
У серпні збігаються дві пам'ятні дати. Перша: 10 серпня 1638 року московський цар Михайло Федорович видав грамоту, яка дозволила поселитися на Чугуївському городищі й будувати фортецю. Від неї ведуть початок історії міста. Друга: 5 серпня 1844 року (24 липня за старим стилем) в Осинівці, передмісті Чугуєва, народився Ілля Рєпін.
За матеріалами офіційного сайту громади, саме 10 серпня відзначають День міста. У розділі про символіку сказано, що 10 серпня 1995 року, «у день святкування Дня міста», на площі освятили герб і прапор Чугуєва, затверджені рішенням міської ради 20 липня 1995 року. Ця дата збігається з історичною: 10 серпня 1638 року. Є й ще одна нагода згадати місто: 10 серпня 1938 року Чугуєву знову надали статус міста, про що пише довідка. Святкові дні можуть тривати довше за один день. Наприклад, 2019 року програма охоплювала дати з 3 по 11 серпня. Скільки днів триватиме свято і в якому форматі, щороку вирішує громада.

Коротка хронологія міста
Щоб розуміти, що саме відзначають, корисно мати перед очима головні віхи. Ось вони за довідковими даними:
- 1638: грамота на побудову фортеці, прихід козаків Якова Острянина;
- 1780: Чугуїв отримує статус міста, а в 1780–1797 роках він повітове місто Харківського намісництва;
- 1817–1857: центр військових поселень, перепланування центру, штаби, шляховий палац;
- 1819: повстання військових поселенців;
- кінець XIX століття: через місто проходить залізниця, і воно поступово стає промисловим центром;
- 1938: початок авіаційної сторінки, з'являється училище льотчиків;
- 1969: відкриття музею Рєпіна;
- 2020: утворення Чугуївської міської територіальної громади, до якої, крім міста, увійшли Кочеток та кілька сіл.
Про кожну з цих подій на сайті є окремі статті: про фортецю й військову історію, про авіаційне училище, про музей.
Рєпінський день народження
Найстійкіша музейна традиція цього часу, свято на честь Рєпіна. Музей описує його як одне з найяскравіших і найпам'ятніших. У цей день відкриваються нові виставки, художні й історичні, проходять театралізовані заходи. За словами музею, до святкування долучалися не лише чугуївці, а й гості з інших міст.
З цією датою пов'язані й урочисті церемонії премії імені Рєпіна. Музей розповідає, що державну премію РРФСР імені Рєпіна заснували ще 1965 року, а 1984 року в Чугуєві відкрили художню галерею «Лауреати премії ім. І. Ю. Рєпіна». У 2011 році, після двадцятирічної перерви, Харківська обласна державна адміністрація відновила премію вже як регіональну. Першу відновлену церемонію провели 5 серпня 2011 року в художній галереї музею, третю теж 5 серпня, 2013 року. Тож в обласному календарі образотворчого мистецтва чугуївське 5 серпня має своє місце.

Пленер і художній календар
З 2000 року в Чугуєві проходить Міжнародний Рєпінський пленер. Це зустріч художників, які працюють у реалістичній традиції: вони малюють місто й околиці просто неба. Роботи учасників пленерів показують у художній галереї музею, у спеціальній експозиції. Про міський пленер імені Петра Мальцева, чугуївського художника й тривалого директора дитячої художньої школи, музей також згадує в окремих матеріалах.
Це не вигадка нового часу, а продовження давньої ідеї. Ще 1914 року, коли чугуївці святкували 70-річчя Рєпіна, місто підтримало його задум про майстерні «Діловий двір» і висунуло власну пропозицію створити музей його імені. Тоді через війну не склалося, але задум дожив до 1969 року, коли музей таки відкрили.
Герб міста
День міста добра нагода придивитися до герба. За довідкою, його історичний вигляд затвердила 21 вересня 1781 року імператриця Катерина II разом з гербами інших міст Харківського намісництва, але відомий він ще з 1752 року як герб на знамені Чугуївського полку. Щит поділено на три поля. У верхньому золотому дві схрещені срібні шаблі, у середньому червоному три срібні півмісяці рогами догори, у нижньому, на срібному тлі, виноградна кисть із листям.
Шаблі нагадують про військове минуле міста, а виноград про сади й виноградники, якими були відомі околиці Чугуєва ще в XVII столітті. Довідка згадує «царів виноградний сад» на кількох тисячах десятин біля міста, а ще мед із державних пасік і шовк із чугуївських шовковичних плантацій, який постачали до царського двору. Тобто символ на гербі відображав цілком реальне господарство. А те, що герб уперше зафіксовано саме на полковому знамені, пояснює, чому військова тема в Чугуєві так тісно переплетена з міською ідентичністю.
Центральна площа поза святами
Навіть коли офіційних заходів немає, центральна площа розповідає про минуле. Тут стоїть Покровський собор: кам'яну будівлю закладали 1826 року, а основний престол освятили 30 листопада 1834 року. Поруч будівля Штабів військових поселень, у якій тепер художня галерея музею, і шляховий палац 1819 року. Сама площа розташована на місці колишньої фортеці. Відвідини залежать від безпекової ситуації та режиму роботи, який визначають власники пам'яток.
Що взяти до уваги, якщо плануєте приїхати
Кілька простих порад на святкові дні:
- перевірте програму на офіційних сторінках міської ради й музею, а не на випадкових оголошеннях;
- пам'ятайте, що в умовах воєнного стану відвідування музеїв і публічних заходів може бути обмежене, а правила безпеки змінюються;
- стежте за сигналами повітряної тривоги через офіційні застосунки й дійте за інструкціями місцевої влади.
Якщо ви не в місті й просто хочете відчути атмосферу, прочитайте на цьому сайті матеріали про музей Рєпіна та військову історію Чугуєва. З ними легше зрозуміти, чому до серпня в чугуївців особливе ставлення.


